робота з батьками



До школи без страху ?!.

Якщо ваша дитина пішла в перший клас, будьте готові до того, що день за днем ви дізнаватиметесь про неї щось нове, особли¬во, якщо вона" не відвідувала дитсадок. Як встановлюватимуться стосунки з ровесни¬ками? Чи може спокійно висидіти цілий урок? Чи вміє самостійно переодягатись, запам'я¬товувати завдання... Попереду у вас багато відкриттів, тому вам варто засвоїти - на дванадцять років ви також школярі. Цей довгий шлях вам належить пройти разом з дитиною - проводжаючи й зустрічаючи, допо¬магаючи й підштовхуючи вперед, розділяючи всі успіхи й невдачі. Щоб допомогти малюкові, треба спочатку перебороти свої власні страхи. А для цього зосередьмося:
Дитина не зібрана і усе плутає?
Не лякайтесь - таке можна сказати не лише про вашу дитину, їй просто важко звикнути до порівняно жорстких рамок шкільного життя, коли не можна робити те, що хочеться, а потрі¬бно готуватись то до фізкультури, то до малю¬вання за розкладом. Ви цілком можете впора¬тись з розгубленістю і незібраністю: на велико¬му аркуші паперу напишіть розклад уроків і напередодні ввечері поговоріть з дитиною, що необхідно взяти й приготувати до кожного уро¬ку. Щоб не було проблем з переодяганням, підберіть для шкільних занять максимально простий і зручний одяг, який дитина зможе зняти і одягнути без сторонньої допомоги.
Зовсім не вміє вчитись?
Що ж тут дивного, адже він - першокласник! Якщо дитині важко висидіти урок чи без нага¬дування взятись за домашнє завдання, спро¬буйте старий психологічний прийом - порівнян¬ня дитини з нею самою: "Ти читаєш значно краще, ніж тиждень тому" чи "Ти так подорослі¬шав відтоді, як став школярем".
Щодня вникаючи в шкільні справи своєї ди¬тини, постарайтесь допомогти осмислити усе, що відбувається. Наприклад, дитя не в змозі зрозуміти важливості підсумку своєї роботи. Для неї важливіші докладені нею зусилля. Не дорікайте малюкові за не надто хороший ре¬зультат. Похваліть за старання і лише потім поясніть, як важливо довести справу до кінця. Постарайтесь разом з дитям найбільш цікаво побудувати розпорядок дня.
Складнощі з завданнями?
Навіть якщо завдання не дуже важливі чи складні, звички вчорашнього, дошкільного життя іноді не дозволяють малюкові зібратись й налаштуватись на роботу вдома. Домовтесь з ним, коли він повинен щодня сідати за уроки Можливо, варто зробити так, щоб малюк спо¬чатку трохи погуляв.
  Фізіологи вважають, що нове піднесення фізичної та розумової праце¬здатності настає у дітей близько четвертої години вечора, і це хороший час, щоб виконати домашнє завдання.
Дитина стомлюється від занять?
Щоб дитя швидше адаптувалось до школи, краще не перевантажувати його додатковими заняттями - в спортивних секціях, музичній школі і т д. Не старайтесь в погоні за кращими оцінками збільшувати обсяг додаткових за¬вдань. Малюк стомлюватиметься, а його інте¬рес до навчання може знизитись.  Під час виконання домашніх завдань краще вимикати радіо та телевізор, щоб у квартирі було тихо. Тоді увага дитини не розсіюватиметься. Після кож¬ної півгодини можна зробити невелику перерву й порухатись.
Як влаштувати учнівський куток?
Мало хто може похвалитись хорошими житловими умовами, де дитина має окрему кімна¬ту. Але, принаймні, робоче місце вашому шко¬лярику просто необхідне. Для початку прибе¬ріть з кімнати усе зайве і зробіть це разом, щоб дитині стало одразу зрозуміло - починається нове життя з новими більш серйозними реча¬ми. (Але й не варто викидати з життя дитини усі іграшки - ваш школярик ще дитина, просто для них має бути окреме місце.) В першу чергу йому потрібен стіл з шухлядами, якими користуватиметься лише він, персона¬льна книжкова полиця й настільна лампа. Стіл повинен стояти біля вікна так, щоб світло падало зліва. На полицю поставте не тільки підручники, але й дитячі енциклопедії, атласи, художню літе¬ратуру зі шкільної програми. Добре, якщо ви знайдете на стіні місце для карти - коли вона постійно знаходитиметься перед очима, дитина легко запам'ятає географічні назви.
Що повідомити вчителю?
Інколи вчителю не позаздриш: понад 20 індивідуальностей в класі, яких треба навчити ладити один з одним та ще і вчитися. На жаль, далеко не до кожного учня педагог може знай¬ти підхід. Ось тут і потрібна допомога батьків. Розкажіть учителю про особливості характеру вашої дитини, чого боїться і на що найбільше ображається. Знаючи особливості учня, вчи¬тель знайде з ним спільну мову.
Не зійшлись характерами?
На жаль і не всі перші вчителі схожі на Мері Поппінс. Цілком ймовірно, що саме вашу дити¬ну її перший вчитель зачарувати не зможе. Це зовсім не рідкість, тому панікувати не варто. Дуже часто діти бувають досить прискіпливими в своїх симпатіях і навіть учительська манера говорити, одягатися чи поводитися з дітьми може викликати у них антипатію. Якщо ви від¬чуваєте реальне протистояння учня і вчителя, постарайтесь своїми силами розрядити обста¬новку. Уважно і спокійно вислухайте дитину, щоб вияснити, в чому суть конфліктів між нею і вчителем. Поясніть своєму першокласнику, як треба вести себе на уроках, до яких вимог учителя бути готовим. Дайте малюку відчути, що ви його союзник і виступаєте на його боці - це для нього дуже важливо. При цьому треба дотримуватись об'єктивності, показуючи, в чому він помиляється. 

  ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ
З ІНТЕРНЕТ-БЕЗПЕКИ

Батьки мають перебувати у близькому контакті з дітьми під час дослідження ними Інтернет-ресурсів. Бібліотекам, школам, клубам слід навчати дітей безпечному користування Інтернет. Дорослим не слід надавати приватну інформацію про дітей (фотографії, адреси, номер школи і класу) на сімейних або шкільних сайтах. Дітей і підлітків слід навчати нести відповідальність за свою поведінку у мережі. Немає нічого дивного, якщо діти знають про Інтернет більше за батьків. Попросіть їх навчити вас деяких речей у користуванні Інтернет; поговоріть з ними про те, що гарного і що поганого є у мережі. Батькам треба навчитися не проявляти надмірної реакції, якщо вони побачать, що дитина переглядає небажані матеріали або порушує правила. Не сваріть і не наказуйте дитину, якщо вона розповіла Вам про неприємну зустріч в Інтернет. Вашою найкращою стратегією буде попрацювати разом, таким чином ви обидва зможете зрозуміти що трапилося, і як зробити, щоб це більше не повторювалося.
Досвід, набутий дітьми в Інтернет, може бути корисний для них у подальшому житті. Уміння зробити гарний вибір в Інтернет може навчити дітей критично ставитися до проблем, з якими їм доведеться зустрітися у подальшому житті.
Оскільки діти часто є більш "продвинутими" користувачами, ніж дорослі, для них не є складністю зареєструватися у он-лайнових іграх або у "чатах". Вони не розуміють наслідків відкриття персональної інформації чужинцям. Як правило, дітям не слід надавати персональну інформацію незнайомцям без дозволу батьків. Ця інформація включає ім'я, адресу електронної пошти, поштову адресу, фотографію, номер школи і класу і таке інше. Розкажіть дітям про небезпеки, до яких призводить надання персональної інформації, і роздрукуйте для них головні правила он-лайнової подорожі мережею.




Немає коментарів:

Дописати коментар